Зустріч гостей

(Мелодія українська)

Ведуча 1:

Добрий день вам, люди добрі,

Раді вас у нас вітати!

І від серця щирого

Щастя та добра бажати.

Ведуча 2:

І на знак поваги хліб візьміть із сіллю,

Щоб жилось по правді, щоб жилось у мирі!

Дівчинка 1кл.:

Є з усіх одна країна

Наймиліша нам усім.

То – прекрасна Україна,

Нашого народу дім.

Хлопчик 2кл.:

На свято вас просимо

Гуртом й поодинці,

На свято веселе,

Бо ми – українці!

Ведуча: У кожного народу є святині,

Святині є і в рідній Україні:

Батьківська хата, материнська пісня,

Рушник на образах пречистих,

Дівочий віночок, червона калина,

І хліб український – наша святиня.

Вони – наша спадщина, наш оберіг.

Вони – наша гордість на весь білий світ!

(виходять діти в укр.. костюмах малі танцюють танок під пісню, а на фоні слова)

Ведуча 1.: Пісня «Про Україну»

Подивись на квіти України.

Скільки квітів у її саду!

Кожна квітка – справжняя перлина.

Як намисто я вінок сплету.

Ведуча 2.:

Виберу найкращі з усіх квітів,

Душу квітів зможу прочитати

І вінок найкращий в світі

Буде ненька-Україна мати.

Виховний захід:

«Хай в серці кожної дитини живе любов до України»

(На фоні мелодії)

Ведуча 1:

На світі багато чудових країн,

Мені наймиліша, найкраща країна,

Яка піднялася, мов Фенікс, з руїн,

Безсмертна моя Україна.

Ведуча 2:

Ти з давніх віків непокірна була

І волю свою боронила невпинно.

Нарешті збулося – її здобула

Звитяжна моя Україна.

(звучить марш, заходять українці хлопчик з прапором)

1 дит. Вітають усіх українські малята!
Ми всі готувалися довго до свята:
Вивчали таночки, веселі пісні,
Для вас готували виступи свої.

2 дит.: Хоч маленькі ми ще діти,

Мов весняні дрібні квіти,

Величаємо в цю днину

Нашу матір – Україну!

3 дит.: Кохаю край наш дорогий,

Що зветься Україна.

Вітчизні хочу я своїй

Зрости достойним сином.

Ведуча: Слова палкі, мелодія врочиста …

Державний гімн ми знаємо усі.

Для кожного села, містечка, міста –

Це клич один з мільйонів голосів.

ЗВУЧИТЬ ГІМН УКРАЇНИ (прапор лишити)

Ведуча1: Щасливі ми, що народилися на чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Казанківщині. Тут жили наші діди і прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського.

Ведуча 2: Березень місяць несе для казанківців чимало знаменних дат: 7 березня – 95-а річниця від дня заснування Казанківського району, 8 березня – Міжнародне жіноче свято Жінки-Матері, 9 березня – день визволення Казанківщини від німецько-фашистських загарбників.

Мелодія (вихід 4 класу)

1 дит.: Поглянь навкруг, яка твоя земля:

Красива, дивовижна і єдина.

Усе тут дороге: долини, гори і поля,

Бо це Вітчизна наша – Україна!

2 дит.: Україно величава!

Ти для нас – єдиний дім.

Тобі – 26, ти – держава,

Розквітай на радість всім!

3 дит.: Моя Батьківщина – це вишеньки цвіт,

І верби над ставом, й калина.

Моя Батьківщина – це мрії політ,

Це рідна моя Україна!

4 дит.: Моя Батьківщина – це наша сім'я,

Затишний куточок і хата.

Це мама, татусь, бабця, дід мій і я,

Всі рідні і друзів багато.

5 дит.: Моя Батьківщина – ліси і поля.

Від них в нас і радість, і сила.

Це та найсвятіша і рідна земля,

Що кожного з нас народила.

6 дит.: Моя Батьківщина – це злагода й мир,

Та небо бездонне й чудове.

Це пісня чарівна, що лине до зір,

Й дитинство моє світанкове.

ПІСНЯ «НА НАШІЙ УКРАЇНІ» (Н.Май)

Ведуча 1: Щодня ми пізнаємо для себе свою країну: вивчаємо історію, знайомимося із звичаями, традиціями, обрядами, милуємося мальовничими краєвидами України й усвідомлюємо, що вона в нас одна-єдина.

Вірш у виконанні Бугайової Віталіни «Моя Україна»

Танок «УКРАЇНСЬКИЙ»

Ведуча 1. Українці вміють співати, веселитися, а які влучні слова, вірші та веселі усмішки створюють українські письменники! До вашої уваги гумореска Павла Глазового у виконанні призера обласного конкурсу «Поетична пристань» та «Барви надій» Болотських Ксенії.

(Гумореска)

Кухлик

Дід приїхав із села,
Ходить по столиці.
Має гроші - не мина
Жодної крамниці.
Попросив він: - Покажіть
Кухлик той, що з краю.
Продавщиця: Што? Чево?
Я не понімаю.
- Кухлик, люба, покажіть,
Той, що збоку смужка.
- Да какой же кухлик здєсь,
Єслі ето кружка!
Дід у руки кухлик взяв
І насупив брови.
- на Вкраїні живете
Й не знаєте мови...
Продавщиця теж була
Гостра та бідова.
- У мєня єсть свой язик.
Ні к чему мнє мова.
І сказав їй мудрий дід:
- Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда
В моєї корови:
Має, бідна, язика
І не знає мови.

Ведуча 2. Українці - народ веселий. Вони дуже люблять не лише жартувати, а й весело потанцювати.

ТАНОК

Мамо рідна, хай святиться ім’я твоє
Як добре нам жити і знати,
Що кращого слова, як мама,
Немає у світі для нас.
Воно, мов зоря світанкова,
Як хліб і людська доброта,
Як мова твоя колискова,
Як доля і правда свята.
Із ним веселіше нам жити,
Бо матір’ю в ріднім краю
Назвали дорослі і діти
Вітчизну любу свою.

Ведуча 2: Материнство... святе і прекрасне, оспіване поетами, увіковічене художниками на полотнах. Сьогодні, на цьому святі, ми вдячним словом вшановуємо наших матерів. У всіх народів, у всі віки жінка- мати була охоронницею, добрим ангелом домашнього вогнища, її мудрість поважали в сім’ї, в її розрадах знаходило спокій зранене й зболіле дитяче серце.

чуєте? хто там? – з дороги!
мати іде молода,
сонячні очі вологі, горда і рівна хода.
гляньте, яка величава, скільки надії в очах!
сина, як щастя, як славу,
в люди несе на руках.
ні, їй немає зупинку, їй поступається все.
знайте, майбутню людину радісна мати несе.
скільки у серці любові! квітне для неї земля.
друзі, тихіше розмови - спить на руках немовля!
чуєте, хто там? – з дороги! гляньте, краса - не хода
кидайте квіти під ноги, мати іде молода.

Ведуча 1: Від любові до матері розпочинається любов до Батьківщини. Україна – земля, яка з давніх часів славилася своїми родючими землями і добрими людьми.

Пісня «Мати-емігрантка»

Ведуча 2: Яким би привабливим не був далекий край, він не замінить теплоти рідного дому. Як би не цінували ми гроші, за них не купиш любові, ніжності, підтримки. Чи варто ставити ці цінності на терези? Життя стверджує, що ні. А вам нехай підкаже серце.

До вашої уваги вірш Ірини КОРИЦЬКОЇ «Діти емігрантів»

ДІТИ ЕМІГРАНТІВ
Летять роки, пливуть століття,
Минають тижні, дні, години,
Щораз гучніш луна по світі
Це горде слово — Україна.
Вона із попелу встає,
Щоб завжди процвітати,
А вірних дочок і синів
Любити і плекати.
Минули ті страшні часи,
Коли кріпацтво панувало,
А рідну мову і державу
В кайдани закували.
Не поведе Хмельницький козаків
У бій за правду й волю,
Не зазіхне загарбницька рука
На українську долю.
Настали мирнії часи
І вітер волі лине.
Та котяться сльозинки-перли
З очей маленької дитини.
Її серденько рветься вдаль
За океани і моря,
Туди, де батько й ненька,
Бо їх забрала чужина.
Як журавлі в незвідані краї,
Вони за щастям полетіли,
Але нічого, крім роботи
І болю в серці, не зустріли.
Верніться до своїх дітей,
До батька й матері старих,
Не треба їм отих грошей,
Бо ви — мов скарб для них.
Чому далеко за кордоном
Будуєте заводи і міста?
На вас чекає Україна,
А ваших рук — її земля.
Не треба їхати далеко,
За вами плачуть діти,
Ви ж народились в Україні,
Чому не хочете в ній жити?
Щовечора молитви посилають
За тата й маму діточки,
А засинаючи, питають,
Коли повернуться батьки?
Вернися, матінко, додому,
Бо лиш одну тебе люблю,
До серця свого пригорни
Маленьку донечку свою.
І за тобою, батьку мій,
Сумую дуже я.
Приїдьте з мамою додому,
Щоб ми були одна сім’я!

Пісня «Десь по світу»

ФІНАЛ

1 дит.: Люблю тебе, Вітчизно, мила Україно,

Бо щастя жити ти мені дала.

Для мене ти одна – і рідна, і єдина,

Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла!

2 дит.: Я – твій громадянин, я прагну підростати,

Тягнусь пагінчиком до сонця і тепла.

Моя свята і рідна, Україно мати,

Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла!

3 дит.: Я хочу, щоб сонце світило яскраве,

Купало обличчя у водах Дніпра.

Буяли шовкові, уквітчані трави

І мирно вставала щоранку зоря.

4 дит.: „Ми вірим в майбутнє твоє, Україно!” –

Говорять сьогодні дорослі й малі,

Бо ти в нас – найкраща, бо ти в нас – єдина,

Немає такої іншої землі!

Діти (на фоні музики всі по одному виходять на центр і кажуть по рядку):

· Я – україночка!

· Це – моя рідна земля.

· Тут мої любі мама і тато.

· Тут я зростаю щасливим.

· Нехай у кожної дитини буде любляча сім’я.

· Хай небо буде завжди чисте.

· Хай золотом колосяться наші поля.

· Хай серця повняться добром.

· Хай лихо оминає наш край.

· Хай злагода й добре увійде в кожен дім.

· Я безмежно люблю свою країну.

· Я гордий тим, що я українець.

· Ми твоє майбутнє, Україно.

Ведуча 1: Любіть свою країну,

пам’ятайте її минуле,

творіть щасливе сьогодні

і вірте в краще майбутнє!

ПІСНЯ «БОЖЕ, УКРАЇНУ БЕРЕЖИ!»

Ведуча 2: Ось і добігає кінця наше свято.

Красивий, щедрий рідний край

І мова наша солов’їна.

Шануй, люби, оберігай

Усе, що зветься…

Діти всі разом: Україна!