9 клас

ТИПІЗАЦІЯ КРАЇН СВІТУ ЗА РІВНЕМ ЕКОНОМІЧНОГО

РОЗВИТКУ, МІСЦЕ УКРАЇНИ В НІЙ.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №2. ПОЗНАЧЕННЯ НА КОНТУРНІЙ КАРТІ

КРАЇН «ВЕЛИКОЇ ДВАДЦЯТКИ» (G-20) І ВИЗНАЧЕННЯ ЇХ

МІСЦЯ В СУЧАСНІЙ ТИПІЗАЦІЇ КРАЇН ЗА РІВНЕМ

ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

Мета: розвивати здатність до розуміння і використання простих математичних моделей (графіків та діаграм); формувати вміння аналізувати, виділяти істотні ознаки, порівнювати, узагальнювати, робити висновки; розвивати вміння працювати групі, досягати компромісів; виховувати зацікавленість до сучасного світу, бажання розуміти соціально-економічні процеси, які в ньому відбуваються.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручники, атласи, політична карта світу, контурні карти, комп’ютер, проектор (інтерактивна дошка), мультимедійна презентація.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

- Пригадайте, що таке економічний розвиток.

- Які показники характеризують економічний розвиток країни?

- На які групи поділяють країни зі ІЛР? У якій з цих груп перебуває Україна?

- Які типи економічних систем вам відомі?

ІII. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Для дослідження економічного розвитку країн в економічній географії за­стосовують різноманітні кількісні та якісні показники, серед яких уже відомі вам ВВП або ІЛР. Аналіз та порівняння цих показників дозволяє визначити тип країни за економічним розвитком та віднести її до певної групи країн зі схожими економічними показниками.

Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, які підходи та показники використовують фахівці для визначення типу країни, яке місце посідає наша країна в міжнародних групуваннях та рейтингах.

Повідомлення теми, цілей і завдань уроку.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Поняття про типізацію (слайд 4)

Типізація — групування країн за спільними ознаками і закономірностями розвитку. Визначенням типів країн займаються спеціальні підрозділи відомих міжнародних організацій. Найбільш поширеними є типізації, проведені Організацією Об’єднаних націй, Світовим банком, Міжнародним валютним фондом.

Тип країни — об’єктивно сформований і відносно стійкий комплекс властивих їй умов, ресурсів і особливостей розвитку, що характеризує її роль і місце у світовому співтоваристві на певному етапі її розвитку.

2. Типи країн за структурою зайнятості населення (господарства)

Робота з мультимедійною презентацією, аналіз діаграм, що характеризують типи країн за структурою зайнятості населення

Відповідно до співвідношення часток зайнятого населення в різних секто­рах господарства виділяють: (слайд 5,6)

- аграрні — у сільському господарстві зайнято понад 60 % населення, яке працює. Це найменш розвинені країни світу, в основному африканські — Малі, Чад, Мозамбік, Гамбія;

- аграрно-індустріальні. У сільському господарстві цих країн зайнята значна (30–40 %) працюючих. Але й на промисловість також припадає їх помітна частка (близько 20 %). Приклади: Панама, Домініканська Республіка, Колумбія й Перу. Економічний рівень розвитку цих країн також переважно невисокий;

- індустріально-аграрні. У сільському господарстві цих країн зайнято 15–30 % працюючих, а найбільша їх частка припадає на промисловість. До цієїгрупи належать, зокрема, Бразилія, Аргентина, Україна, Росія;

- індустріальні — в сільському господарстві зайнята дуже мала частка пра­цюючих — приблизно 10 % і менше. При цьому головні надходження ззовні такі держави отримують від експорту промислових товарів. Більшість індустріальних країн розташовані в Європі (Норвегія, Ісландія, Бельгія, Мальта, Данія);

- постіндустріальні. Зайнятість у сільському господарстві цих країн теж мала (менше, ніж 10 %), але головні зовнішні надходження пов’язані в них уже не з промисловістю, а зі сферою послуг, експортом капіталу, туризмом тощо. Таких країн у світі ще небагато, серед них — США, Велика Британія, Франція, Японія, Німеччина.

3. Типи країн за способом господарювання

Відповідно до застосування певних механізмів господарювання розрізняють країни з ринковою, командною та перехідною економікою.

(слайд 7)

Економічна система - сукупність економічних процесів, які відбуваються на основі сформованих у суспільстві відносин власності і господарського механізму.

(слайд 8,9)

Ринкова економіка (нині виражена в різних національних моделях змішаної економіки) притаманна більшості країн світу. Типовим прикладом країни з командною економікою є Корейська Народно-Демократична Республіка (КНДР). Більшість колишніх соціалістичних країн, і тих, що входили до складу СРСР (зокрема й Україна), пройшли або проходять етап перехідної економіки. Наприкінці 2005 року наша країна була визнана світовим товариством країною з ринковою економікою, однак реформи ще тривають.

4. Типи країн за розміром ВВП

За визначенням місця країни в світовому господарстві та її економічного розвитку використовують загальне значення ВВП країни за та ВВП на душу населення.

Завдання 2. Порівняйте списки країн, що посідають першість за загальним обсягом ВВП та ВВП на душу населення. Спробуйте пояснити причини роз­біжностей.

У 2015 р. ВВП, розрахований за ПКС в Україні, становив 340 млрд дол. (49-те місце у світі). ВВП на душу населення в Україні — 7 519 дол. (за ПКС), 115 місце (2015 р.)

(слайд 10)

«Велика двадцятка» («G 20») — міжнародне об’єднання країн із найпо­тужнішими економіками світу. У ній беруть участь 19 держав (Австралія, Ар­гентина, Бразилія, Велика Британія, Індія, Індонезія, Італія, Канада, Китай, Корея, Мексика, Німеччина, Південна Африка, Росія, Саудівська Аравія, США, Туреччина, Франція, Японія) та представництва Європейського Союзу. Економіки країн-членів Двадцятки виробляють до 85 % валового світового продукту і формують близько 4/5 загального обсягу світової торгівлі.

Список країн за загальним обсягом ВВП за ПКС 2015 р. (11 слайд)

Список країн за ВВП на душу населення за ПКС 2015 р. (12 слайд)

5. Типи країн відповідно до місця в системі світової економіки

(слайд 13)

В ООН визначення економічного розвитку країн проводять на підставі аналізу якісних та кількісних показників, зокрема: ВВП на душу населення, структура господарства, ступінь зрілості ринкової економіки, експортна спеціалізація тощо. Виділяють країни високорозвинені, з перехідною економікою та країни, що розвиваються.

(слайд 14)

Високорозвинені країни відрізняються багатогалузевою структурою економіки, значною часткою третинного сектора, високим (понад 30 тис. дол.) ВВП на душу населення, високими стандартами життя та добробуту населення. Їх кількість становить близько 40 країн, які виробляють понад 60 % світової промислової продукції та 40 % продукції сільського господарства. Серед високорозвинених країн виділяють підтипи:

- головні країни (або «Велика сімка»): США, Японія, ФРН, Франція, ВеликаБританія, Італія та Канада;

- розвинені країни Європи: Австрія, Бельгія, Данія, Ісландія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Фінляндія, Швейцарія, Швеція та ін.; (слайд 15)

- переселенські країни — Австралія, Ізраїль, Нова Зеландія, республіка Пів­денна Африка. (слайд 16)

(слайд 17)

Країни з перехідною економікою — це індустріальні або індустріально-аграрні країни, для яких є характерним незрілість ринкової системи, науково-технічна залежність від розвинених країн. Ця група країн була виділена в 90-х роках минулого століття після розпаду світової соціалістичної системи. Деякі з них (наприклад, Польща, Чехія, Словаччина) за минулий час перешли до групи розвинених країн. Інші ще перебувають на шляху економічних перетворень. Серед них Україна, Білорусь, Молдова, Росія, Казахстан, Грузія тощо.

(слайд 18)

Країн, що розвиваються, у світі понад 130. Серед них виділяють підтипи:

- країни нової індустріалізації (або «нові індустріальні країни», НІК): Рес­публіка Корея, Сінгапур, Аргентина, Бразилія, Мексика, Чилі, Малайзія, Індонезія, Таїланд;

(слайд 19)

- країни — експортери нафти (країни Перської затоки: Об’єднані Арабські Емірати, Кувейт, Катар, Саудівська Аравія, а також Оман, Бруней, Лівія, Іран таін.);

(слайд 20)

- малі острівні країни («багаті острови») — Антигуа і Барбуда, Багамські острови, Барбадос, Бахрейн, Сейшельські острови;

(слайд 21)

- країни з порівняно зрілою структурою господарства — це держави з бага­тогалузевою, але технічно і структурно відсталою економікою (переважно країни Азії, Латинської Америки та Північної Африки — Індія, Іран, Пе­ру, Колумбія, Марокко, Єгипет);

(слайд 22)

- найменш розвинені країни (близько 50) — мають низькі (менше 3 975 дол. на одну особу) і дуже низькі показники ВВП (менше 1005 дол. на одну особу). Це переважно аграрні або аграрно-індустріальні країни: Ефіопія, Південний Судан, Того, Ерітрея, Гвінея, Мозамбік, Малаві, Нігер, Ліберія, Бурунді, Руанда, Сомалі, Танзанія, ДРК, Афганістан, Камбоджа, Бангладеш, Непал.

Рейтинг країн світу за щорічним звітом ООН про рівень людського розвитку (слайд 23,24)

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Практична робота №2. Позначення на контурній карті країн «Великої двадцятки» (G-20) і визначення їх місця в сучасній типізації країн за рівнем економічного розвитку. (слайд 25)

Запитання (слайд 26)

- Які показники економічного розвитку, на ваш погляд, є найбільш важливими під час встановлення типу країни?

- Чи існує залежність між розміром території країни та її рівнем економічного розвитку? Обґрунтуйте свої міркування.

- Чому, на ваш погляд, деякі країни, де прибутки населення високі (наприклад, Саудівська Аравія, Катар, Кувейт), відносять до країн, що розвиваються?

- З якою метою в ООН проводять дослідження та визначають рейтинги країн за різними економічними показниками?

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ (слайд 27)

З метою вивчення процесів, які відбуваються в сучасному світі, країни групують за різними ознаками: площею території, кількістю населення, географічним положенням, структурою господарства, рівнем соціально-економічного розвитку тощо.

Типології країн світу за рівнем соціально-економічного розвитку відображають підсумки їхнього розвитку на сучасному історичному етапі.

У сучасному світі відбувається поглиблення диференціації країн на відносно невелику, але економічно потужну групу лідерів і велику групу слаборозвинених країн.

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (слайд 28)

1. Підручник, опрацювати § 8.

2.Підготувати повідомлення (мультимедійні презентації) про міжнародні організації (випереджальне завдання).